Від ідеї до свята

Я мешкаю на вулиці Петра Сагайдачного в Дрогобичі, де розташований і ліцей № 1 імені Івана Франка — колишня Дрогобицька українська гімназія. Ще в дитинстві мені розповідали, як громада власним коштом зводила її будівлю, щоб діти могли вільно навчатися українською мовою. У родинному альбомі збереглася фотографія гімназистів, зроблена до приходу радянської влади.

Гімназія була важливим осередком освіти, духовності й культури на Дрогобиччині. Серед її вихованців — люди, чиї імена стали відомими як в Україні, так і за її межами.

П’ятеро моїх рідних також навчалися в цьому закладі. Відомості про їхній життєвий шлях і здобутки вміщено в книжці «Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918–1944 рр.» (Дрогобич: Посвіт, 2014):

• Сергій Шнерх — с. 204;
• Анна Коваль Угрин — с. 186–188;
• Юрій-Казимир Созанський — с. 171–173;
• Галина Созанська-Климків — с. 270–272;
• Марія Гавриш-Шеремета — с. 252–253.

В історії гімназії є й трагічні сторінки. Чимало її учнів і викладачів віддали життя в боротьбі за волю та незалежність України.

Особливе місце в родинних спогадах посідають отці Яків Сенківський і Северин Бараник, які викладали катехизм у гімназії, а згодом були проголошені блаженними. Моя бабуся, Надія Мацюрак, знала їх ще з дитинства. Донині зберігаємо й світлину з отцем Яковом Сенківським.

Прагнення поділитися цими спогадами й зацікавити учнів історією закладу надихнуло мене на створення авторського сценарію свята останнього дзвоника — подорожі сторінками його минулого.

Переглянути фото із заходу Переглянути відео із заходу